АНОНС: відкриття меморіальної дошки Місії УНР у Чехословаччині

У Празі появиться нове українське меморіальне місце

Посольство України в Празі запрошує на церемонію відкриття меморіальної дошки на будинку, де в 1919 – 1921 рр. розташовувалася Дипломатична місія УНР у Чехословаччині – перше українське посольство в Празі.

 

Захід відбудеться в четвер, 4 серпня, о 17.00 біля входу до спеціалізованої школи для дітей з вадами слуху за адресою Голечкова 104/4, Прага 5. Вхід вільний.

Дипломатичне представництво УНР у Чехословаччині розпочало свою роботу 2 лютого 1919 р.


Спершу місія розташовувалася в готелі Central у центрі столиці, проте найдовше посольство працювало саме в будинку на вулиці Голечковій, звідки в 1921 році переїхало на вулицю Шержікову на Малій Страні.


Очолював представництво український поет, публіцист і перекладач Максим Славінський, який ще сто років тому закликав: "Геть від Москви, від всякої Москви – червоної і білої. Подалі від режиму – царського, більшовицького і демократичного, від всякої імперської єдності – зовнішньої і внутрішньої, геть від Москви взагалі".


Українські дипломати намагалися максимально поширити знання про Україну серед чеського суспільства. Інформаційний відділ готував популярні брошури про історію, культуру, національно-визвольну боротьбу українців, які називалися "Пізнай Україну".

Окремий напрямок діяльності місії складало вивчення можливостей налагодження українсько-чехословацьких торговельних зносин: збиралися відомості про чеські фірми і фахівців у сфері економіки, торгівлі, господарства, що виявили бажання співпрацювати з українськими установами, й пересилалися до відповідних державних органів УНР.

У 1919 році місія організувала в Празі надзвичайно успішний концерт Української республіканської капели, під час якої вперше в Європі прозвучала мелодія всесвітньо відомого "Щедрика" Миколи Леонтовича.


Місія існувала до 1923 р.






Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.