У "Дії" запустили опитування про герб СРСР на щиті "Батьківщини-Матері"

7 липня Міністерство культури та інформаційної політики запустило опитування в застосунку "Дія" – "Що будемо робити з гербом СРСР на щиті монумента "Батьківщина-Мати"?"

"Щойно РФ повномасштабно вторглася в нашу країну, процес позбавлення країни від радянських символів значно пришвидшився. Зараз монумент "Батьківщина-мати", який є найвищою скульптурою Європи, прикрашає герб радянського союзу. Щоб вирішити його подальшу долю, Міністерство культури та інформаційної політики ініціювало опитування в застосунку Дія", – йдеться у повідомленні.

 

"Ми вдягали її в маковий вінок, декілька разів підсвічували кольорами українського прапора, ми знаємо, що вона наша Батьківщина-Мати, але є одне "але". З 24 лютого процес позбавлення нашої країни від символів радянського минулого інтенсифікувався, і ми це усіляко підтримуємо через врахування суспільної думки та дотримання норм закону", – зазначив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Опитування проходитиме з 7 до 21 липня. Результати оприлюднять за два тижні. Долучитись до опитування можна у додатку "Дія": у меню "Послуги" необхідно обрати вкладку "Опитування" та вибрати один із трьох варіантів:

  • залишити все, як є;
  • зняти радянський герб і залишити щит чистим. Після перемоги проведемо конкурс і оберемо, що там розмістити;
  • замінити на Тризуб — Державний Герб України.

Опитування не передбачає варіанту "демонтувати монумент повністю", а варіант відповіді "залишити все, як є" суперечить українському законодавству.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.