Герой чи негерой? У МЗС розійшлися думки щодо Бандери

Глави МЗС України і Польщі провели телефонну розмову після заяв українського посла у Німеччині Андрія Мельника, які, як стверджує Варшава, фальшують історію

Про це повідомляє "Європейська правда".

"Відбулася розмова з моїм приятелем міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою у зв'язку з заявами посла України в Німеччині Андрія Мельника, які фальшують історію. Я подякував міністру Кулебі за швидке публічне втручання у цій справі" - написав у Twitter міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау.

 

"Польща та Україна повинні разом протистояти як спробам провокації, так і браку розсудливості та відповідальності" - додав він.

В МЗС України також виступили з заявою у зв'язку з коментарями Мельника, зазначивши, що відносини України і Польщі перебувають на своєму піку.

"Україна вдячна Польщі за безпрецедентну підтримку в боротьбі з агресією Росії.  Нас ніщо не роз'єднує, оскільки як в Києві, так і в Варшаві є повне порозуміння щодо необхідності збереження єдності перед нагальними загрозами. Слова посла України в Німеччині Андрія Мельника, висловлені в інтерв'ю німецькому журналісту, є його особистою думкою і не відображають позицію МЗС України" - йдеться у коментарі речника МЗС Олега Ніколенка.

В інтерв'ю журналісту Тіло Юнгу український дипломат прокоментував історичні суперечки між Польщею та Україною щодо Степана Бандери.

У програмі "Jung & Naiv" посол, зокрема, відповів на запитання про розправи над польським населенням. Як зазначив Мельник, у вказаний період відбувалися масові вбивства як поляків, так і українців. "Це була війна", — сказав дипломат.

Журналіст також запитав про звинувачення Ізраїлю на адресу військ УПА, які нібито були причетні до вбивства тисяч євреїв. "Немає жодних доказів того, що бандерівці вбивали євреїв", – пояснив дипломат, який також зазначив, що це наратив, який просуває Росія.

Коли в певний момент розмови журналіст заявив, що йому не зрозуміло, як людину, відповідальну за вбивство поляків і євреїв, можна назвати "героєм", Мельник рішуче заперечив цю думку і заявив, що Бандера не був масовим убивцею.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.