Стартував україно-чеський проєкт оцифрування архівів

15 червня 2022 року підписано Договір про співробітництво між Центральним державним архівом громадських об’єднань України та Інститутом досліджень тоталітарних режимів Чехії

15 червня 2022 року підписано Договір про співробітництво між Центральним державним архівом громадських об'єднань України та Інститутом досліджень тоталітарних режимів Чехії.

 
Це – продовження реалізації важливого українсько-чеського проєкту з дослідження наслідків тоталітаризму у ХХ ст. та оцифрування документів, що містять інформацію про репресованих осіб, у т. ч. чехословацьких громадян, що реалізується з лютого 2020 року.
Договором передбачається оцифрування архівних кримінальних справ фонду № 263 "Колекція позасудових справ реабілітованих" щодо громадян чеської та словацької національностей, які мешкали на території України та зазнали репресій.
Про важливість події для обох народів свідчить присутність на заході Надзвичайного та Повноважного Посла Чеської Республіки в Україні Радека Матула, якому очільник Укрдержархіву, Анатолій Хромов, користуючись слушною нагодою, передав першу партію оцифрованих справ та факсимільну копію архівної кримінальної справи щодо чеха за національністю, мешканця міста Чорнобиля Брікнера Василя Івановича.
Пан Посол та чеськи колеги висловили слова підтримки українським архівам, які і в умовах військової агресії росії проти України, продовжують виконувати свою місію.
Представники Інституту дослідження тоталітарних режимів Чехії передали до архівної бібліотеки ЦДАГО України, в приміщенні якого відбулося підписання Договору, унікальні наукові видання.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.