МКІП може розглядати заяви щодо радянських монументів упродовж тижня

Питання щодо радянських монументів, зокрема, чи залишити їх або перенести на інше місце, Міністерство культури та інформаційної політики може розглянути упродовж тижня

Про це у коментарі Укрінформу повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

"Як тільки нам приходить така заява, я думаю, що упродовж тижня ми спокійно можемо приймати рішення", - поінформував очільник МКІП.

Існує певний алгоритм. Зазвичай пам'ятники мають статус місцевої або національної пам'ятки. 

Пам'ятники можна демонтувати, перейменувати або ж перемістити. На ці дії потрібен дозвіл Міністерства культури та інформаційної політики у випадку пам'ятки місцевого значення або уряду у випадку пам'ятки національного значення. Для отримання такого дозволу потрібне клопотання місцевого органу влади.

З Реєстру пам'яток можна вилучити, якщо вона зруйнована або втратила предмет охорони. Конкретизований перелік документів та процедури вилучення міститься в розділі VIII Порядку обліку об'єктів культурної спадщини.

 

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.