АНОНС: лекція "Російська фаланґа та український спротив: розвінчуючи міф про 'денацифікацію'"

Обговорюючи геополітичну нацистську риторику Володимира Путіна, лектор подивиться на реалії українського народу в умовах миру та війни через призму міжетнічних відносин та багатонаціональної участі в опорі

Українське товариство Кембриджського університету (Cambridge University Ukrainian Society) протягом травня організовує серію публічних лекцій про якнайширше потлумачену інструменталізацію історії у контексті російсько-української війни.

 

9 травня 2022 року відбудеться лекція професора Йохана Петровського-Штерна (Північно-Західний Університет, США)  "Російська фаланґа та український спротив: розвінчуючи міф про 'денацифікацію'" ('The Russian Falanga and the Ukrainian Resistance: Debunking the 'Denazification' Myths').

Покликання на подію - тут.

Україна - багатоетнічна держава з найнижчим рівнем ксенофобії та антисемітизму у Східній Європі. До та після Помаранчевої революції 2004 року люди різного етнічного походження та релігійних переконань долучалися до зусиль українського націотворення.

Обговорюючи геополітичну нацистську риторику Володимира Путіна, лектор подивиться на реалії українського народу в умовах миру та війни через призму міжетнічних відносин та багатонаціональної участі в опорі.

Йоханан Петровський-Штерн - професор єврейських студій та єврейської історії Факультету історії Північно-Західного Університету (США). Його викладацькі та наукові інтереси охоплюють ранньомодерну та модерну історію євреїв у Польщі та Росії, єврейську містику та каббалу, історію та культуру України а також слов'яно-єврейські літературу.

Професор Петровський-Штерн був запрошеним професором в університетах Торонто, Парижа, Києва, Львова, Варшави, Кракова, Мюнхена та Єрусалима. Він є автором понад сотні статей і шести книг, у тому числі праці "The Golden-Age Shtetl: a New History of Jewish Life in East Europe" (2014) (український переклад - "Штетл. Золота доба єврейського містечка" (Київ, 2019)), яка отримала Національну єврейську книжкову премію та була номінована на Пулітцерівську премію.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.