В українському Нью-Йорку згорів старовинний млин Діка з менонітської спадщини

В Бахмутському районі у Нью-Йорку окупанти спалили пам’ятку культурної спадщини — старий млин Пітера Діка, який побудували там на початку 20 століття німці-меноніти

Про пожежу, яка пошкодила історично-архітектурну пам'ятку, розповіла місцева громадська діячка Надія Гордіюк. 

 

"Вчора (8 травня, — ред.), у День пам'яті та примирення, коли весь світ вшановував пам'ять жертв нацизму, рашисти запальними снарядами гатили по історичній частині унікального європейського селища Нью-Йорк. Горіла та частина, де розташовані пам'ятки архітектури, які збереглися й у роки Другої світової війни.

Найстрашніше, мене душать сльози, — палав млин Пітера Діка. Чорний дим стояв над усім селищем. Це один з шести млинів, які несли промислову славу Нью-Йорка. Він один вистояв — революції, війни та гітлерівський нацизм", — розповіла активістка.

Відео пожежі млина Пітера Діка у Нью-Йорку оприлюднив у соцмережі місцевий краєзнавець Etnografo Donetz.

Цей млин  —  пам'ятка промислової архітектури початку ХХ століття у Нью-Йорку Бахмутського району Донецької області. Нью-Йорк — це колишня колонія німців-менонітів, яку заснували у 1889 році представники з хортицьких німців. 

Німецькі колоністи створили у селищі інфраструктуру: побудували цегляні та черепичні заводи, завод з виготовлення сільгоспмашин та знаряддя,  а також парові млини. Цей 4-поверховий паровий млин Пітер Дік звів у 1903 році, млин був одним з найбільших у Нью-Йорку. Звідси постачали борошно у великій кількості по всіх околицях

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.