Окупанти вивезли оригінали картин Куїнджі та Айвазовського з маріупольських музеїв

З Маріуполя російські загарбники повністю вивезли всі цінні експонати з Музею краєзнавства та Художнього музею ім. Куїнджі

Про це повідомив у середу, 27 квітня, радник мера Маріуполя Петро Андрющенко в телеграмі.

 

"Окупанти повністю вивезли всі цінні експонати з Музею краєзнавства та Художнього музею. В Маріуполі зберігалось сім оригінальних шедеврів, які, за попередньою інформацією, були передані окупантам директоркою Маріупольського краєзнавчого музею Наталею Капусниковою, яка знала точне місце таємного зберігання шедеврів та особисто передала все з рук в руки", – написав Андрющенко.

Він зазначив, що директорка музею передала загарбникам:

  • оригінали трьох картин Куїнджі "Червоний захід", "Осінь", "Ельбрус"; оригінал картини Айвазовського "Біля берегів Кавказу";
  • два оригінали картини Дубовського – "Море" і "Ніч на Балтійському морі";
  • оригінал Калмикова "А.І.Куїнджі".

А також вона передала бюст Куїнджі роботи скульптора Беклемішева та три унікальні ікони – Ісус Христос Вседержитель, Богоматір з Немовлям; Іоан Хреститель.

Андрющенко розповів, що Капусникова, окрім того, бере участь у формуванні абсолютно неправдивої інформації про знищення музею бійцями полку "Азов" 15 березня.

Однак керівник Департаменту культури Маріупольської міськради Діана Трима саме 15 березня у другій половині дня була в обох музеях перед евакуацією та може засвідчити про абсолютну неправду з боку Капусникової, підкреслив радник мера.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.