Україна вимагає санкцій у сфері культури щодо Російської Федерації

Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти закликає обмежити культурну присутність Росії на міжнародній арені

 

Відповідна заява Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти оприлюднена на Урядовому порталі.

"Зважаючи на те, що Російська Федерація свавільно порушує міжнародні договори та суспільні норми, вимагаємо вслід за політичними, економічними, спортивними й іншими санкціями накласти на неї також культурні санкції, і тим самим обмежити її культурну присутність на міжнародній арені. У цій фактично тоталітарній країні культура виконує сервісну функцію і слугує політичній пропаганді", - йдеться у заяві

Так, як зазначається в заяві, від імені України та країн-партнерок, вимагається:

1. Скасувати всі проєкти, до яких причетна Російська Федерація, та проєкти, які мають фінансування російського походження.

2. Заборонити роботу російських культурних центрів на території держав-партнерок.

3. Вилучити з наглядових рад та культурних альянсів громадян Російської Федерації, відмовитися від спонсорства та організаційної підтримки.

4. Скасувати участь Російської Федерації (так, як вже скасовано її участь у Євробаченні) у міжнародних фестивалях, виставках, форумах та мистецьких подіях, серед яких:

а) виставки та ярмарки сучасного мистецтва, зокрема Венеційська бієнале, Art Basel, Documenta та інші;

б) Каннський, Берлінський, Венеційський та інші міжнародні кінофестивалі;

в) Зальцбурзький фестиваль, Авіньйонський фестиваль, Фестиваль Арена ді Верона та інші театральні й музичні події;

г) Літературні події, серед яких Франкфуртський книжковий ярмарок, Лондонський книжковий форум тощо;

5. Унеможливити висвітлення російської культури в мас-медіа;

6. Припинити співпрацю з артистами та митцями, які відкрито підтримують режим Володимира Путіна, як це вже зробили Мюнхенська філармонія, Роттердамський філармонійний оркестр, Театр Ла Скала, Королівська опера в Лондоні та багато інших культурних організацій, що виявили солідарність із Україною.

"Ми, люди, які працюють з культурою і мистецтвом, високо цінуємо позицію деяких російських митців, що відкрито засудили агресію та військові дії Російської Федерації проти України. Мистецтво завжди стоїть на передовій гуманістичних цінностей. Ми розуміємо, що культура не може слугувати пропагандистським цілям, а має бути спрямованою на розвиток критичного мислення та пошук діалогу. Російська Федерація – агресор. Її культура – токсична! Не будьте співучасниками!" ,- закликається у заяві.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.