Всеукраїнський рейтинг «Книжка року» оприлюднив короткий список номінантів

Лауреат у номінації "Минувшина" буде названий наступного місяця

 

Короткий список номінації "МИНУВШИНА" / популярні видання / історична публіцистика:

Володимир В'ЯТРОВИЧ. Нотатки з кухні "переписування історії". – К.: Наш формат, 528 с.(п)

Сергій ГРОМЕНКО. Скоропадський і Крим. Від протистояння до приєднання. – К.: Наш формат, 352 с. (п)

Детокс. – К.: Українська прес-група, 784 с. (п)

Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Енциклопедія у 4 томах. – Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 688+832+576+688 с. (п)

Ніл МАКҐРЕҐОР. Історія світу в 100 предметах. – К.: Наш формат, 616 с.(п)

Московська окупація Галичина 1914–1917 рр. у свідченнях сучасників. – Л.: Апріорі, 528 с.(п)

Наталя СТАРЧЕНКО. Українські світи Речі Посполитої. Історії про історію. – К.: Laurus, 616 с. (п)

Друга підномінація "Минувшини" - дослідження / документи:

Тамара ВРОНСЬКА, Олена СТЯЖКІНА. Минусники: покарані простором. – К.: Темпора, 456 с. (п)

Історія цивілізації. Україна. Том І. Упорядник Михайло Відейко. Від кіммерійців до Русі (Х ст. до н.е. – ІХ ст.); Том ІІ. Упорядник Олена Черненко. Від Русі до Галицького князівства (900–1256). – Х.: Фоліо, 586+590 с. (с)

Малоросійський приказ; Малоросійські справи; Батуринський архів. – К.: Кліо, 496+652+344 с. (п)

Володимир ПОТУЛЬНИЦЬКИЙ. Деміург. Історіософія Омеляна Пріцака. – Х.: Акта, 324 с. (с)

Лоренс РІС. Гітлер і Сталін. – К.: Лабораторія, 480 с. (о)

Олена СТЯЖКІНА. Рокада: Чотири нариси з історії Другої світової. – К.: Дух і Літера, 272 с. (п)

Судовий процес Валентина Мороза: розсекречені матеріали. – Брустурів: Discursus, 704 с.(п)

Юрій ФЕЛЬШТИНСЬКИЙ, Володимир ПОПОВ. Від Червоного терору до мафіозної держави. Спецслужби Росії в боротьбі за світове панування (1917–2036). – К.: Наш формат, 624 с.(п)

Третя підномінація "Минувшини" - біографії / мемуари:

Роман ГОРАК. Андрей Шептицький. Біографія. – Л.: Апріорі, 896 с. (п)

Роман КОВАЛЬ, Юрій ЮЗИЧ. Микола Міхновський. Спогади, свідчення, документи. – К.: Видавництво Марка Мельника, 944 с. (п)

Карл Ґустав МАННЕРГЕЙМ. Мемуари. Том 2. – Л.: Астролябія, 624 с.(п)

Ґолда МЕЇР. Моє життя. – К.: Наш формат, 424 с. (п)

Аліна ПОНИПАЛЯК. Останній командир УПА. Життя і боротьба Василя Кука. – К.: Наш формат, 256 с. (п)

Том СЕГЕВ. Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну. – Х.: Фоліо, 796 с.(п)

Юрій ШАПОВАЛ, Олександр ЯКУБЕЦЬ. Служитель залежности: Володимир Щербицький за обставин часу. – К.: Критика, 512 с. (п)

Лауреат буде названий наступного місяця.




Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.