Спецпроект

У День пам'яті жертв Голодомору у Львові влаштували гучну вечірку

Роботу львівського Будинку вчених уже призупинили через порушення карантинних обмежень та проведення в День пам'яті жертв Голодомору масової вечірки на честь інстаграм-блогера

У Львові, у День пам'яті жертв Голодоморів, українські блогери влаштували у Будинку вчених вечірку на честь дня народження Instagram-блогера з Чернівців Олександра Заліско.

 

Ведучим вечірки був Володимир Остапчук. Гості роздягалися, стояли на столах з їжею та брали участь у конкурсах.

Сам Остапчук опублікував фото святкового столу, за яким блогери сміються та їдять. Знімок він підписав: "Блогерська голодна туса". Згодом це фото зникло з його Instagram.

Заліско заявив, що він не дозволить "зіпсувати його настрій".

Сьогодні перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко повідомив про рішення призупинити господарську діяльність Будинку вчених, що належить Львівській обласній профспілці працівників освіти та науки.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.