АНОНС: Показ документального фільму «Уламки»

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні в межах виставкового проєкту «Український Схід» відбудеться показ документального фільму «Уламки», створеного знімальним цехом Артура Якубова.

Про це "Історичній правді" повідомили у пресслужбі Музею.

 

Глядачі познайомляться з маленькими героями, які втратили важливу частину свого життя через бойові дії на Сході України. Їхні оповіді розкривають сувору дійсність прифронтового містечка та безмежну трагедію людської долі.

Також буде продемонстровано місця глибокого тилу, де війна, наче і не ступала, а все одно лишила свої криваві сліди. У фільмі постає невидима сторона оточуючого нас життя, де діти і небайдужі дорослі долають труднощі, що стають їм на шляху.

Як відомо, прифронтова територія Сходу України нині є замінованою, що наражає на небезпеку понад 220 тисяч дітей. За період воєнних дій правозахисними організаціями зафіксовано не менше ніж півтора десятка військових об'єктів і об'єктів збройних груп, які розміщувалися у межах 500 м від дитячих садків та шкіл або прямо на їхній території.

У перший клас шкіл прифронтової зони пішли діти, які народилися й виросли під звуки війни. Вони жили в будинках, у які щомиті міг влучити снаряд, ходять до школи, де вікна, закладені мішками з піском. Хіба це дитинство? Більшість дітей зі Сходу не уявляють іншої реальності та безпечніших умов життя.


Документальна стрічка, створена за підтримки Державного агентства України з питань кіно, занурює нас у світ зламаного дитинства.


Час: 19 вересня, неділя, 11:00


Місце:
м. Київ, вул. Лаврська, 27, Головна експозиція Музею


Контакти організаторів:

Тел. 097 168 86 57 Жанна Очеретяна – акредитація ЗМІ.

e-mail: warmuseum.kiev@gmail.com

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.