АНОНС: В’ятрович на форумі видавців розповість про «кухню переписування історії»

Про 30 років становлення «історичної незалежності» — в новій книзі історика, екс-очільника Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, яку він представить на Форумі видавців у Львові.

Про це "Історичній правді" повідомили організатори.

 

"Справжня незалежність — це самостійно написати власну історію", — переконаний автор, який доклав зусиль для того, щоб показати українцям засекречене минуле.

"Нотатки з кухні "переписування історії" — це книга про те, як, здобувши незалежність, Україна тридцять років йшла до "історичної" незалежності: самостійної політики національної пам'яті, власної оцінки історичних подій.

Як українці зберегли пам'ять про Голодомор і як пригадують про нього світу? Як розсекретили архіви КГБ і що там (не)знайшли? Чому декомунізація відбулася "так пізно"? Чи витримала б країна "миттєву" декомунізацію і люстрацію, як у Східній Європі у 1991-му році? Як УПА з бандитів стала прикладом для української армії? Як завдяки історії змінювалася думка про Україну у світі? Як громадські ініціативи ставали основою державної політики, перетворюючи Україну на справжню демократію?

Про це в книзі "Нотатки з кухні "переписування історії" історика Володимира В'ятровича, виданій видавництвом "Наш Формат".

 


Володимира В'ятровича медіа називали "хакер архівів КГБ", коли на посаді директора архіву Служби безпеки України розсекретив доти таємні радянські документи. Його книги про українську історію перекладені англійською, чеською та польською. Він — персона нон-грата в Росії з 2008 року, бо відкрив для всього світу секрети спецслужб СРСР, які Росія старанно оберігає і досі.

В'ятрович працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету, Львівському національному університеті імені Івана Франка. Викладав в Українському католицькому університеті та Києво-Могилянській академії, очолював Центр досліджень визвольного руху. Як керівник Інституту національної пам'яті ініціював декомунізацію. Автор і співавтор 14 книжок з історії України ХХ століття.


Модерує відомий журналіст Антін Борковський


Час: 18 вересня, субота, 18:00


Місце: конференц-зала Палацу мистецтв, вул. Коперника, 17, м. Львів


Організатори: Форум видавців, "Наш формат", Центр досліджень визвольного руху


Контакти: 0636286869

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.