У Суботові буревій пошкодив місцеву пам'ятку Три криниці

У Суботові на Черкащині, на батьківщині Богдана Хмельницького, буря пошкодила місцеву пам’ятку Три криниці, що входить до складу Національного історико-культурного заповідника «Чигирин».

Як повідомляє Укрінформ, міська рада намагається відновити пошкоджене.

 

"2 серпня в Чигирині й навколишніх селах пронісся буревій. Найбільше лютувала негода в Суботові на вулиці, яка веде до Трьох криниць. Вода повністю змила мощену кам'яну доріжку. Дерева, що ураган вивернув із корінням, падали просто на дорогу й на дерев'яне імітоване оздоблення криниць. Замулився дерев'яний місток. Заповідник "Чигирин" призупинив екскурсії по цьому маршруту до 9 серпня", - розповіла головний спеціаліст відділу організаційної роботи Чигиринської міської ради Ірина Поліщук.

Три криниці – історична пам'ятка в селі Суботові – резиденції гетьмана Богдана Хмельницького. За повір'ями, криниці були викопані козаками, яких вилікував місцевий знахар. 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.