На Львівщині почали створення 3D-моделей 16 палаців і церков

Проект «Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження» допоможе популяризувати ці об'єкти і згодом реставрувати

Як повідомляє Zahid.net, на Львівщині стартував проект "Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження". У його межах відсканують 16 замків, церков та палаців області. Почали зі Старого Села, де стоїть занедбаний замок XVI ст. Окрім нього відсканують палаци у Свіржі, Поморянах, Тартакові, Сколе, Ратушу у Добромилі, церкви у Щирці, Дрогобичі та Годовиці.

 

Палац XVI ст. у Старому Селі почали сканувати. За допомогою дронів волонтери та фахівці компанії Skeiron роблять тисячі фотографій, інші дані отримають із лазерного сканера. На основі цих даних створять детальну 3D-модель Старосільського замку. Окрім нього, у межах проекту "Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження" відсканують ще 15 пам'яток Львівщини. Потім ці віртуальні моделі будуть доступні кожному у листівках та в інтернеті.

"У межах цього проекту ми створюємо тривимірні сувенірні поштівки з пам'ятками Львівщини. В нас вже є Львів, Київ, Харків, Одеса, Чортків, але Львівщина, певно ,буде найкраща, бо тут будуть зображені пам'ятки, які дійсно потребують великої уваги. Насправді ми це робимо для того, щоб показати можливість цифрування і що це можна використовувати для збереження", – розповів співзасновник компанії Skeiron Юрій Преподобний.

"Це все зайде в інтернет ресурс, на базі того можна буде формувати 3D-тури. Це буде дуже крута комунікативна платформа та інформаційний ресурс, який ми зможемо використовувати для популяризації нашої культурної спадщини і також використати в проектах реставрації", – додала директорка департаменту архітектури Львівської ОДА Олена Василько.

Ці ж 3D-моделі допоможуть реставраторам зафіксувати нинішній стан об'єктів і відслідкувати руйнування, а ще детально спланувати майбутнє відновлення.

"Ця цифрова модель дозволяє побачити пам'ятку в цілому, побачити такі деталі, які не доступні звичайному спостерігачу знизу. І тільки після того, як ми будемо мати сформовані такі інформаційні матеріали, архітектори і реставратори зможуть запропонувати програму збереження цього об'єкта", – пояснив начальник управління охорони об'єктів культурної спадщини ЛОДА Василь Петрик.

Проект має ще одну складову. Фахівці обласної адміністрації, Інституту стратегії культури та ініціатори проекту проводять дослідження: збирають ідеї, як оживити ці замки і церкви.

"Ми хотіли базово розпрацювати пам'ятку, щоб не просто реставрація відбулася чи консервація об'єкта. Найважливіше: що з нею буде далі. Тому що часом об'єкти після реставрації, якщо воно далі не має життя, то за 10-15 років об'єкт перестає існувати навіть після реставрації. Тому що нема кому за нею банально доглядати. Тому для нас важливо було якраз дізнатися: як ці об'єкти сприймають у громаді", – розповіла координаторка проекту Наталія Войцещук.

До проекту "Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження" увійшли такі об'єкти:

1. Пам'ятка археології національного значення "Городище літописного міста Звенигорода"

2. Замок XV-XVII ст. у с. Свірж

3. Замок XVІІ ст. у с. Старе Село

4. Замок-палац XVI-XVII ст. у смт. Поморяни

5. Замковий комплекс (палац з казематами) у м. Броди

6. Монастирський храм з дзвіницею XV-XVIII ст. в смт. Підкамінь

7. Палац Потоцьких кін. ХІХ ст. в с. Тартаків

8. Палацово-парковий комплекс "Садиба баронів Гредлів" у м. Сколе

9. Ратуша XVІІІ ст. у м. Добромиль

10. Костел 1758 р. у с. Годовиця

11. Костел ХVІІ ст. Різдва Богородиці у м. Комарно

12. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії у с. Білий Камінь

13. Церква Різдва Пресвятої Богородиці XVI ст. у смт. Щирець

14. Дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці 1838 р. в с. Матків

15. Дерев'яна церква св. Михаїла 1663 р. у с. Ісаї

16. Дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста 1661 р. у м. Дрогобичі

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.