АНОНС: Дискусія «Лідерство в буремні часи»

Немає універсальних законів лідерства, як і немає єдиного магічного ключа, здатного відімкнути. Проте аналіз лідерства в певному історичному контексті дозволяє побачити деякі спільні риси і пролити світло на його природу. Саме це зробила авторка книжки «Лідерство у буремні часи» Доріс Кернс Ґудвін.

Про це повідомляють організатори у Фейсбук.

 

У книжці є 4 кейси трансформаційного та етичного лідерства, що є актуальними з точки зору викликів, з якими стикається глобальний світ та Україна сьогодні.

Лауреатка Пулітцерівської премії, американська історикиня Доріс Кірнс Гудвін аналізує лідерські рішення, які дозволили президенту Аврааму Лінкольну — завершити громадянську війну, Теодору Рузвельту — встановити більш справедливу соціально-економічну систему та подолати олігархізацію американського суспільства, Франкліну Рузвельту — вирішити проблему економічної депресії, а Ліндону Джонсону — забезпечити прийняття законів про громадянські права.

Ці чотири кейси розкривають секрети політичного лідерства, що можуть бути використані лідерами України для розв'язання проблем, що стоять перед Україною. Саме про це подискутуємо в суботу в межах Книжкового Арсеналу.


Учасники дискусії:

Валерій Чалий — український політик, дипломат, громадський і державний діяч. Надзвичайний і Повноважний Посол України. Заступник Глави Адміністрації Президента України.

Ганна Гопко — українська громадська діячка і журналістка, народний депутат України VIII скликання. Голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах.

Катерина Смаглій — директорка Інституту Кеннана в Україні, доктор філософії (історія), магістр Центральноєвропейського університету (Будапешт).

Микола Дорожко — доктор історичних наук, викладач КІМВ.


Час: 26 червня, субота, 18:00


Місце: Бізнес-сцена Книжкового арсеналу, вул. Лаврська, 12, м. Київ

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.