Золоту монету США 1933 року продали за рекордну суму

Золоту монету "Подвійний орел" номіналом $20 продали за $18,9 млн.

Монету придбали на аукціоні Sotheby's в Нью-Йорку, повідомляє Газета.UA із посиланням на CNN.

 

"Подвійного орла" випустили 1933 року. Він належить до останніх золотих грошових знаків, допущених до обігу в США.

На одній стороні монети зобразили уособлення Свободи, на іншій - білоголового орлана у польоті.

Ці монети в реальному обігу ніколи не були. Майже всі монети повернули Уряду США та переплавили. Збереглась невелика частина.

1944 році держава оголосила ці монети вкраденими, якщо вони опиняться у руках приватних колекціонерів.

Монета з аукціону була єдиною, яку визнали законно придбаною приватним власником після тривалого судового процесу між колекціонером і Міністерством фінансів США.

З 2002 року монетою володів американський дизайнер взуття Стюарт Вайцман. Він купив її за $7,6 млн. Ім'я нового власника монети не називають.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.