Найстаріше козацьке кладовище Одеси отримало статус пам'ятки історії

Міністерство культури занесло найстаріше козацьке кладовище Одеси до Державного реєстру нерухомих пам'яток. Тепер цей об'єкт культурної спадщини отримав статус пам'ятки історії місцевого значення.

Про це розповів Суспільному спеціаліст обласного департаменту культури Дмитро Пєтков.

 

За його словами, наказ Міністерства вийшов ще 26 квітня, однак обласний департамент культури отримав його тільки 5 травня. За словами спеціаліста, наразі це єдине кладовище Одеської області, яке занесене до реєстру й офіційно має пам'яткоохоронний статус.

Також Пєтков додав, що після отримання наказу відомство почне вирішувати питання щодо його майбутнього балансоутримувача, оскільки наразі жодна структура ним не опікується.

За словами Пєткова, перш за все, звернення обласний департамент відправить до Одеської міської ради, а за умови позитивної відповіді розпочне процедуру укладання охоронного договору з балансоутримувачем.

Найбільш імовірно – з підрозділом міськради "Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування", яке опікується міськими кладовищами.

Слід зазначити, що велику роль у здобутті цього статусу відіграв й Український інститут національної пам'яті, що впродовж всього часу супроводжував процес, зокрема і через ряд звернень до Міністерства культури та інформаційної політики, Одеської ОДА та міської ради.


Довідково. Куяльницьке козацьке кладовище вважають найстарішим в Одесі. Його заснували наприкінці XVIII століття неподалік Хаджибейського лиману. Воно займає 16 гектарів на схилі Шкодової гори та розташоване на території колишнього поселення Куяльник, звідки й походить назва. Для Одеси це не лише історична пам'ятка, але й приклад народного мистецтва. Однак пам'яткоохоронний статус кладовища Мінкульт не могли погодити з 2016 року.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.