На Черкащині знайшли бойову сокиру часів Київської Русі

Бойову сокиру часів Київської Русі знайшли двоє жителів села Леськове на Черкащині. Знахідку віддали в Монастирищенський краєзнавчий музей.

Про це кореспондентові Укрінформу розповіла директорка музею Катерина Бульба.

 

"Напередодні хлопці відпочивали в ліску поблизу Монастирища. Біля струмка побачили шматок металу, який вимила вода. Звернули увагу на його незвичну форму. Фото виставили на спеціальному сайті "Віоліті".

Там визначили, що це бойова сокира часів Київської Русі. Хлопцям почали пропонувати гроші. Упевнившись, що річ унікальна, вони принесли знайдене в музей. Тепер ми виставили його саме у часовій експозиції Київської Русі", - розповідає Катерина Бульба.

Зі слів директорки музею, сокира має лезо із загостреною опуклою частиною у вигляді півмісяця. Мала довге руків'я і вживалася в основному пішими воїнами, які стягали вершників з коня.

"Це бойовий топір так званий "бородач", – розповідає один із місцевих краєзнавців. – "Можливо, часів Русі, можливо трохи пізнішого періоду – Великого князівства Литовського".

За словами Катерини Бульби, в районі було знайдено сліди 9 городищ черняхівської культури. Але найбільше знахідок – часів Козаччини. Саме під Монастирищем одну зі своїх визначних перемог здобув полковник Іван Богун. Тут він у 1653 році розбив польське військо Стефана Чарнецького.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.