Спецпроект

Глобальна Мережа нащадків Голодомору запустила вебсайт. ВІДЕО

Глобальна Мережа нащадків Голодомору, заснована Світовим конґресом українців під егідою Міжнародного Координаційного Комітету у Справі Голодомору в листопаді 2020 року, оголосила про запуск свого вебсайту та початок реєстрації.

Про це йдеться в повідомленні СКУ.

 

Мережа нащадків Голодомору – це перша глобальна спільнота, покликана об'єднати родичів тих, хто вижив під час Голодомору в Україні 1932-33 років.

Мережа збирає і захищає історії родин, які постраждали від Голодомору-геноциду підвищує обізнаність серед нащадків жертв Голодомору про тривалі наслідки переживання геноциду; береже і вшановує пам'ять невинних жертв, а також обстоює правдиві факти про Голодомор на протидію дезінформації.

Очолила Мережу нащадків Голодомору активна громадська діячка Оля Сорока з м. Чикаго.

Оля Сорока є членом Комітету США з Усвідомлення Голодомору-Геноциду, членом Ради директорів "Українсько-Американської Фундації Воля", вона також бере участь в багатьох громадських організаціях, що сприяють поширенню правди та обстоюванню інтересів України в світі.

"Як нащадки тих, хто пережив Голодомор, ми маємо унікальну можливість розповісти світу про страждання наших родин, щоб жоден інший народ не зазнав такої трагедії. Маємо моральний обов'язок поділитися нашою історією зі світом.

Єднаючи нащадків Жертв Голодомору в усьому світі, ми станемо особистим голосом родин, які пережили Голодомор. Разом ми вшануємо пам'ять жертв та розповімо про наслідки Голодомору для майбутніх поколінь", – розповіла вона.

Мережа нащадків Голодомору діє в рамках глобальної місії та завдань, що виконуються на регіональному рівні через місцеві мережі. Перша така місцева мережа офіційно розпочала свою діяльність у Сполучених Штатах Америки у 2020 році в рамках Комітету з питань Обізнаності про Голодомор-Геноцид Українського конґресового комітету Америки у 2020 р.

У Канаді у квітні 2021 року почала діяти всеканадська мережа в рамках Комітету з питань Обізнаності про Голодомор конґресу Українців Канади.

Амбасадорів Мережі нащадків Голодомору представляє Катерина Ющенко, перша леді 2005-2010.

"Я – донька двох українців, які пережили Голодомор. Голодомор – це страшна правда, яку має почути світ. Я є амбасадоркою Мережі Нащадків Голодомору тому, що я вважаю, що дуже важливо, щоб світ знав про цю величезну трагедію не лише в цифрах, а також в історіях", – сказала вона.

Роль Амбасадорів, кожен з яких є кровним родичем жертв Голодомору, – представляти Мережу в усьому світі, допомагати розповсюджувати інформацію, а також здійснювати комунікацію з різними організаціями та інституціями.

Голова Міжнародного координаційного комітету у справі Голодомору Cтефан Романів зауважив: "Голодомор був злочином проти людства. Шрам від нього залишився не тільки на тих, хто пережив Голодомор, але й на їхніх нащадках. Нащадки у своєму серці несуть постійний, незабутній, тяжкий біль.

Під час творення Мережі СКУ мав два наміри – допомогти нащадкам переносити цей тяжкий біль у спільному оточенні та не давати світові забути, що мільйони померли під Сталінським чоботом. Світ має не лише запам'ятати цей геноцид, але відповідно його засудити. Мережа нестиме свічу пам'яті та буде на всіх рівнях вимагати строгої міжнародної оцінки та засудження".


Сайт доступний за посиланням

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.