АНОНС: Онлайн-дискусія "Культура пам'яті: Як ми говоримо про геноцид кримських татар"

Які наслідки геноциду кримських татар? Яким є сприйняття депортації в українському середовищі? Які традиції вшанування жертв геноциду в Криму?

У День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу у межах Дискусійного ПЕН-клубу відбудеться розмова "Культура пам'яті: Як ми говоримо про геноцид кримських татар".

 

Дискусія організована Українським ПЕН у партнерстві з Українським інститутом і приурочена до Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.


Участь у заході візьмуть:

Гульнара Бекірова – історикиня, кандидатка політичних наук, члекиня Українського ПЕН-клубу, авторка і телеведуча;

Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам'яті;

Бекір Мамутов – головний редактор і політичний колумніст республіканської незалежної газети "Кирим" ("Къырым", виходить з 1989 р. в Сімферополі), громадський діяч, публіцист, літературний редактор, перекладач;

Валентина Самар – керівниця Центру журналістських розслідувань.

Модеруватиме розмову Алім Алієв – заступник генерального директора Українського інституту.


Час: 18 травня, вівторок, 18:30


Місце: Facebook-сторінки: Українського ПЕН, Українського інституту.


Інформаційна підтримка – Громадське радіо.


Контакт: ukraine.pen@gmail.com


Поставити питання учасникам розмови та підписатись на новини Дискусійного ПЕН-клубу можна за посиланням.

Проєкт реалізується за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.