АНОНС: онлайн-лекція «Історична пам’ять у сучасних міжнародних відносинах»

Голова Українського інституту національної пам'яті прочитає лекцію про пошук історичних компромісів із сусідами України

7 квітня о 14:00 відбудеться онлайн-лекція "Історична пам'ять у сучасних міжнародних відносинах" від Антона Дробовича, голови Українського інституту національної пам'яті.

 

Історична пам'ять є чутливою темою для багатьох сусідніх країн. Пошук компромісу щодо минулого заради партнерства в майбутньому спонукають погоджуватися на взаємоприйняті історичні наративи та практики комеморації.

Розуміння проблеми та знання чутливих питань у сфері історичної пам'яті українського народу сприятиме більш впевненим позиціям українських дипломатів у відстоюванні позитивного іміджу України та досягненні зовнішньополітичних цілей.

Модератор ‒ завідувач Центру інформаційних ресурсів, к.і.н. Андрій Войнаровський.

Трансляція лекції здійснюватиметься через Cisco Webex Meeting.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.