Музей Майдану пропонує визнати нацпам’яткою алею Героїв Небесної Сотні

Музей Революції гідності розробив облікову документацію (паспорт) на алею Героїв Небесної Сотні з метою зміни її категорії з місцевого на національне значення.

Про це повідомляє пресслужба музею.

 

"Матеріал напрацьовували впродовж 2019-2020 років. Інформація, зазначена у документації щодо частини охоронних об'єктів, внесена на основі матеріалів, наданих слідчими. У березні 2021 року паспорт підписано в Департаменті охорони культурної спадщини КМДА та направлено до Міністерства культури та інформаційної політики України", - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, згідно із законодавчою процедурою, цю облікову документацію тепер у МКІП повинна вивчити Експертна комісія з розгляду питань занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та ухвалити відповідне рішення про зміну категорії пам'ятки.

"Враховуючи велике історико-культурне значення Революції гідності та значний суспільний інтерес до цього питання, сподіваємося, що МКІП оперативно надасть цій революційній пам'ятці статус національної.

Епіцентр протестних подій у центрі Києва став пам'яткою історії місцевого значення ще у 2014 році завдяки громадській ініціативі "Музей Майдану". Нині алея Героїв Небесної Сотні потребує підвищення рівня охорони, оскільки є складовою національного меморіально-музейного комплексу", – наголосив генеральний директор Національного музею Революції гідності Ігор Пошивайло.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.