АНОНС: Обговорення книжки Симона Аттіліо Беллецца «Берег очікувань. Культурологічне дослідження шістдесятників»

У Канадському Інституту Українських Студій відбудеться обговорення нового дослідження про українських шістидесятників за участю його автора, італійського дослідника Сімоне Беллецци.

Про це "Історичній правді" повідомили організатори.

 

Українське шістдесятництво вже давно й міцно увійшло в національний "пантеон", як синонім українського національного відродження після смерті Сталіна, захисту національної культури, а також, як приклад протиставлення творчої інтелігенції тоталітарній системі.

Цьому феномену присвячено багато спогадів, книжок і статей. Цілковиту нову перспективу пропонує книжка італійського дослідника Симона Аттіліо Беллецца "Берег очікувань. Культурологічне дослідження шістдесятників".

Вона вийшла в 2019 році, а у 2020 р. одержала Книжкову премію Омеляна Пріцака, заснованою Асоціацією славістичних, східноєвропейських та євразійських студій разом з Українським дослідним інститутом Гарвардського університету (США).

"Книжка Белецци має характер культурної історії. Вона не аналізує не тільки політичні аспекти шістидесятництва – значно більше уваги приділено поезії, музиці, кінематографу, літературі, громадсько-мистецьким організаціям.

У цьому сенсі, праця схожа з монографією Мирослава Шкандрія, який аналізує український інтегральний націоналізм не лише на підставі політичних текстів, а значною мірою саме через призму літературної творчості націоналістичних письменників та поетів" - пише про книжку аспірант УКУ Ілля Челодум.


Час: 23 квітня, п'ятниця


Місце: Канадський Інститут Українських Студій. Для участі в обговоренні можна зареєструватися тут.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.