Суспільне запускає проєкт «НАШІ 30» - спогади українців про перші роки Незалежності. ВІДЕО

Суспільний мовник 19 квітня запускає документальний мультимедійний проєкт «НАШІ 30» до річниці Незалежності України.

Проєкт – до якого увійде серіал "НАШІ 30" та подкаст "НАШІ 30. Жива історія" — спогади й рефлексії громадян про великі події напередодні проголошення Незалежності та початку 1990-х. – зосереджує увагу на темах боротьби за загальнолюдські, громадянські цінності та права людини, повідомляє пресслужба мовника.

 

Як зазначається, прем'єра серіалу відбудеться 20 квітня на ютуб-каналі UA: ПЕРШИЙ о 21:00. Дев'ять документальних серій показуватимуть щотижня протягом квітня-травня, а також по одному епізоду напередодні Олімпійських ігор у липні та до Дня Незалежності у серпні.

Документальний серіал про дев'яності "НАШІ 30" розповідатиме про спільний досвід дорослішання та травми набуття самостійності — те, що зробило українців сильнішими на шляху до незалежності.

Йтиметься, зокрема, про перших екоактивістів з Нетішина та Запоріжжя, членів шахтарських страйкомів, які пішли маршем на Київ; кримських татар, котрі поверталися додому; воїнів-афганців, які зрозуміли для себе суперечливість Афганської війни; всіх тих, хто у "новій" Україні мусив змінювати роботу і ставати підприємцями-самоуками, одночасно ставлячи на ноги власні родини й країну.

Як повідомили у пресслужбі мовника, "НАШІ 30. Жива історія" — перший історичний подкаст Суспільного, який вийде згодом, про дев'яності для тридцятирічних ровесників незалежності, які знають тільки нову Україну і не пам'ятають, якою ця держава була раніше та чого вартувало відновлення незалежності їхнім батькам.

20 епізодів подкастів, озвучені відомими українцями, розповідають про історії шахтарів і "човникарок", афганців та кримських татар, екоактивістів та сектантів "Білого братства", про те, як українці виборювали перші спортивні "нагороди незалежності", вчилися відпочивати по-новому і жити в новій країні. Незабаром подкаст буде доступний на подкаст-платформах Суспільного, також проєкт транслюватиметься в ефірі UA: Українське радіо.

"Тридцять — вік, коли саме час поставити запитання, а що зробило нас такими, як ми є. На початку 1990-х було не до рефлексій. Незалежні українські медіа лише з'являлися. Архіви частково розгубилися або залишалися на носіях, які самі стали історією.

Сьогодні про ті часи ми знаходимо переважно продукти не української журналістики, кінематографічні кліше, або розповіді окремих політиків. Цей проєкт наповнює історію перших років незалежності голосами її справжніх свідків — самих українців, які змогли подолати перешкоди тоді, і тепер можуть розказати, як це було.

І ще наша команда присвячує його нашим батькам, бо тільки працюючи з архівними матеріалами, історіями, ставлячи запитання героям, ми усвідомили, з чим вони зіткнулися і як давали раду у віці, в якому нині є ми", — розповіла керівниця проєкту "НАШІ 30" Наталя Гуменюк.

"Проєкт "НАШІ 30" унікальний для Суспільного ще й тим, що в кожному епізоді розкриваються історії людей з різних регіонів. Події, що відбулися за 30 років незалежності, дуже по-різному вплинули на наші життя, та все ж ми прожили перше незалежне 30-річчя разом, і нам є що сказати одне одному. Особисто мене кожен випуск вчить дуже уважно слухати людей, які живуть з нами поруч", — коментує подію генпродюсерка регіонального мовлення Суспільного Марія Фрей.

У межах проєкту також створено інтерактивний простір "Жива історія", де кожен може залишити власний спогад та дізнатися більше про маловідомі сторінки початку становлення української незалежності. У ньому зібрані історичні дані, документи та архівні відомості, а "Жива історія" — це відеоспогади самих українців, свідків подій епохи 90-х, які у форматі "усної історії" збирає й публікує команда документалістів та студентів.

Проєкт створено командою Лабораторії журналістики суспільного інтересу, незалежних соціологів, дослідників та журналістів за підтримки Посольства США в Україні.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.