МКІП оголошує про початок відбору проєктів за програмою «Велика реставрація»

Міністерство культури та інформаційної політики розпочинає прийом заявок на участь у відборі проєктів за програмою «Велика реставрація».

Про це повідомляє пресслужба МКІП.

 

"Від 3 березня 2021 року – Міністерство культури та інформаційної політики розпочинає прийом заявок на участь у відборі проєктів робіт з реставрації, консервації, ремонту на пам'ятках культурної спадщини, які будуть реалізовані в рамках програми "Велике будівництво", - йдеться у повідомленні.

У відборі візьмуть участь проєкти, які відповідатимуть встановленим вимогам.

Зазначається, що для розгляду проєкту у встановленому законом порядку заявникам необхідно: подати заявку на участь у відборі; письмову згоду суб'єкта, в якого пам'ятка культурної спадщини перебуває на праві господарського відання чи на праві оперативного управління, на проведення робіт, зазначених у заявці; копію охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини; інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та інші документи.

Документи приймаються протягом 30 календарних днів починаючи з дня оприлюднення оголошення. Для участі у відборі заявникам необхідно надіслати документи у сканованому вигляді в форматі PDF, кожен документ окремим файлом на електронну пошту: vb@mkip.gov.ua.

Для організації проведення відбору МКІП створено організаційну групу, до повноважень якої входять, зокрема, прийняття поданих для участі у відборі документів.

Відбір проводитиметься експертною групою шляхом оцінювання та складення рейтингу проєктів протягом 30 календарних днів з дати отримання документів у повному обсязі від організаційної групи. За рішенням експертної групи строк відбору проєктів може бути збільшений.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.