Вийшов збірник документів про боротьбу ОУН з нацистами

У Львові вийшов друком збірник документів і матеріалів "Українські націоналісти в боротьбі проти нацизму: збройне протистояння, спротив у німецьких тюрмах і концтаборах, діяльність на еміграції".

Його упорядкував завідувач відділу новітньої історії Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України Михайло Романюк. До збірника увійшли документи й матеріали, що стосуються участі українських націоналістів у боротьбі проти нацизму, повідомляє "Український погляд".

 

Основу видання склали організаційні звіти, спогади колишніх в'язнів гітлерівських тюрем і концтаборів, документи з життя та діяльності Світової ліги українських політичних в'язнів (СЛУПВ) періоду 1985–2020 років, списки загиблих націоналістів у боротьбі проти нацизму та тих політичних в'язнів, які вижили й продовжували боротьбу у лавах УПА та збройного підпілля ОУН, а також у місцях компактного розселення українців за кордоном.

Розділ "Документи свідчать" містить документи, що ілюструють збройне протистояння українських націоналістів проти окупантів в роки Другої світової війни, масштаби терору та репресій проти учасників збройного підпілля та їхніх прихильників.

Найбільший за обсягом розділ збірника "Спогади політв'язнів" висвітлює боротьбу українських націоналістів у нацистських тюрмах і концтаборах.

У розділі "Документи з діяльності СЛУПВ 1985–2020 років" подали протоколи, резолюції, звернення, відозви, повідомлення, листи, тексти виступів, звіти, заяви та інші документи, що висвітлюють діяльність Світової ліги українських політичних в'язнів.

Розділ "З когорти нескорених" містить списки загиблих у нацистських тюрмах і таборах та тих, що вижили й продовжили боротьбу. Видання проілюстрували багатьма фотографіями, які публікуються вперше.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.