На Хмельниччині знайшли залишки декору зруйнованого костелу

У курортному містечку Сатанів на Хмельниччині під час будівельних робіт знайшли залишки декору зруйнованого костелу Пресвятої Трійці, що був побудований на межі XVI-XVII століть.

Про це кореспонденту Укрінформу розповів журналіст, краєзнавець, дослідник історії Сатанова Дмитро Полюхович.

 

"Вперше інформацію про виявлення різьблених каменів опублікували у соціальних мережах. Їх знайшли під час впорядкування території довкола туристично-інформаційного центру.

Там стояв мур, який посунувся, обвалився і його вирішили по-новому перекласти. Тоді й помітили, що він був зведений із залишків костелу. Знайшли понад 10 фрагментів різних розмірів", - зазначив Полюхович.

За його словами, під час демонтажу муру виявили фрагменти пілястр і карнизів, різьблення яких характерне для межі XVII-XVIII століття. Краєзнавець додав, що елементи декору знайшли біля повороту до місцевого замку.

Полюхович пояснив, що костел Пресвятої Трійці спочатку був дерев'яним, а потім там звели будівлю оборонного типу у готичному стилі. Дата побудови мурованого костелу незрозуміла, адже документи втрачені через татарські набіги. Він акцентує, що швидше за все можна говорити про межу XVI-XVII століть.

У 1936 році костел закрили, а потім розібрали. Будівлю знищили, а на її місці була місцева автоколона, яка зараз перебуває у напівзакинутому стані.

Як зауважує Полюхович, на загадку про зруйнований костел залишився так званий "Петрів камінь", що був основою колони, на якій стояла барокова фігура Благовіщення, яку також знищили.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.