УІНП долучається до відзначення 150-річчя Лесі Українки

З 23 лютого на онлайн-ресурсах Українського інституту національної пам’яті розпочинається цикл інформаційних заходів про Лесю Українку

Як повідомляє пресслужба УІНП, 23 лютого відбудеться онлайн-зустріч "Леся Українка єднає", учасники якої представлятимуть Київ, Луцьк, Полтаву, Вінницю, Одесу, передає Укрінформ.

 

У п'ятницю, 26 лютого, з 15:30 до 16:30, письменник і публіцист, доктор філософії, заслужений діяч науки і техніки України, професор,​ голова Вченої ради Національного університету "Острозька академія" Петро Кралюк прочитає онлайн-лекцію "Леся Українка як євроінтегратор".

"Геніальну письменницю представляли й представляють у різних іпостасях – у радянські часи вона поставала соціалісткою, революціонером-демократом, зараз говорять про її модернізм, неоромантизм, фемінізм, навіть містицизм, натомість лекція Петра Кралюка покликана розкрити неймовірну ерудицію Лесі Українки та її прекрасне знання західноєвропейської культури, яка й мала вплив на письменницю. Вона розпочне цикл лекцій, присвячених постаті Лесі, що триватимуть упродовж року й транслюватимуться на фейсбук-сторінці інституту", - ідеться в повідомленні.

Також упродовж цього тижня з публікацій на онлайн-ресурсах інституту можна буде дізнатися цікаві факти про Лесю Українку, про її маловідомі твори, а також пройти тест, щоб оцінити свої знання про поетесу.

Матеріали супроводжуватиме візуалізація, яку інститут створив на основі айдентики, розробленої агенцією Postmen за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України і Державного агентства України з питань мистецтв і мистецької освіти в рамках проєкту "Леся Українка: 150 імен".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.