Окружний адмінсуд Києва скасував перейменування Московського проспекту на честь Бандери

Окружний адміністративний суд Києва скасував рішення Київської міської ради про перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери та вулиці Суворова на вулицю Михайла Омеляновича-Павленка.

Про це свідчить інформація у Єдиному реєстрі судових рішень.

 

Суд ухвалив таке рішення 28 січня, частково задовільнивши позов громадської спілки "Громадський контроль і порядок". Позивач просив визнати протиправним дане рішення і дії Київської міськради, а також скасувати його.

Суд визнав протиправним і скасував це рішення. Разом з тим ОАСК відмовив позивачу у визнанні протиправними дій Київської міськради при прийнятті цього рішення.

Також суд стягнув на користь громадського союзу "Громадський контроль і порядок" 689 гривень судового збору. Згідно з рішенням, Київміськрада може подати апеляцію.


Відзначимо, що це вже друге рішення ОАСК з цього питання. Перше було у 2019 році і було відмінене апеляційним судом. Тепер апеляцію можна оскаржити тільки у Верховному суді.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.