Оприлюднено документи КҐБ про переслідування дисидентки Ірини Стасів-Калинець

До 80-річчя з дня народження відомої поетеси та дисидентки у вільному доступі опубліковано 30 розсекречених документів з її архівно-слідчої справи

Ірину Стасів-Калинець заарештували за "антирадянську агітацію та пропаганду" у січні 1972 року. Поетесу, разом із чоловіком Ігорем Калинцем, засудили до шести років ув'язнення в таборах та трьох років заслання.

До річниці народження видатної діячки дисидентського руху, Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України та Архівом національної пам'яті опублікував документи з її архівно-кримінальної справи онлайн. Підбірку можна побачити та завантажити на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

Приводом до арешту стала участь Ірини Калинець у різдвяній коляді. "Радянські спецслужби почали проводити "чистки" серед інакомислячих перед 50-тою річницею створення Радянського Союзу, — розповідає координатор Електронного архіву Денис Пасічник. — Разом з Калинець були заарештовані ще сімнадцять представників української інтелігенції Києва та Львова".

Один із опублікованих документів — протокол допиту чоловіка поетеси, Ігоря Калинця. Він відмовився свідчити проти Ірини: "ніяких показів .. відносно Ірини Калинець, я давати не буду, тому що, по-перше, це моя дружина".

Також свідком по справі шістдесятниці проходив Василь Стус. Під час допиту на питання які антирадянські документи виготовляла і поширювала Ірина Калинець, він відповів, що Ірина пише вірші, а не "докумєнти".

 

Загалом до онлайн-збірки документів увійшли:

●      анкета арештованої;

●      характеристика зі школи на Ірину Стасів-Калинець;

●      протоколи допиту Ірини Стасів-Калинець, а також свідків: її чоловіка Ігоря Калинця, поета ВасиляСтуса, публіциста і громадського діяча В'ячеслава Чорновола та ін.;

●      листи та заяви Ірини Калинець на захист незаконно ув'язненого Валентина Мороза;

●      довідки УКҐБ по Львівській області, щодо публікацій в іноземних виданнях робіт Ірини Калинець;

●      постановивироки та ухвали Прокуратури та Верховного суду УРСР у справі Ірини Калинець;

●      касаційні скарги;

●      довідка про реабілітацію Ірини Стасів-Калинець.

Довідка:

Стасів-Калинець Ірина — філологиня, громадська діячка, поетеса, письменниця, шістдесятниця, громадська активістка.

Народилася 6 грудня 1940 року у Львові в сім'ї греко-католиків. Родичі мали зв'язки з ОУН та були вивезені до Сибіру. Навчалася на філологічному факультеті ім. І. Франка. По закінченню навчання працювала методисткою обласного будинку народної творчості, вчителькою, бібліотекаркою, викладачкою української мови та літератури у Львівському політехнічному інституті.

У 1970 Ірину Калинець звільнили з роботи. Працювала ткалею, викладала українську мову і літературу на замінах. Водночас активно долучилася до акцій підтримки засуджених дисидентів Валентина Мороза, Ніни Строкатої, писала листи і звернення до Прокуратури та Верховного Суду УРСР на їх підтримку.

12 січня 1972 року  заарештована до 6 років ув'язнення в таборах суворого режиму та 3 років заслання. Покарання відбувала у Мордовії (село Барашево, табір ЖХ-385/3-4).

Нагороди: "Героїня світу", Орден княгині Ольги II і III ступеня.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.