АНОНС: відкриття виставки «Андрій Мельник – воїн і соборник»

Відвідувачам будуть представлені унікальні матеріали із фондових колекцій НМІУ та Фундації імені Олега Ольжича, зокрема магнітофонна плівка 1958 року із записом голосу Андрія Мельника

12 грудня 2020 року о 12:00 в Національному музеї історії України (на 4-му поверсі) відкриється виставка "Андрій Мельник – воїн і соборник", присвячена 130-річчю від дня народження відомого державного, політичного та військового діяча, голови Проводу Організації Українських націоналістів.

 

Відвідувачам будуть представлені унікальні матеріали із фондових колекцій НМІУ та Фундації імені Олега Ольжича: документи та особисті речі Андрія Мельника (зокрема, пов'язані із його перебуванням у нацистському концтаборі Заксенгаузен), матеріали очолюваної ним ОУН, які поширювали на окупованих теренах України під час Другої світової війни, листи Євгена Коновальця та Тараса Бульби-Боровця до Андрія Мельника, світлини, на яких зафіксовані важливі моменти його праці над політичною консолідацією української еміграції у повоєнний період. Інтерес становлять унікальні тогочасні часописи (серед яких – нелегальні видання УВО та ОУН), звернення українців із різних країн до голови ОУН, магнітофонна плівка 1958 року із записом його звернення до українців в Україні.

Інформація для учасників заходу: у зв'язку з епідеміологічною ситуацією, у залі проведення заходу дозволено одночасне перебування не більше 17 осіб. Заздалегідь перепрошуємо за незручності.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.