В Україні створили електронну базу даних жертв комуністичних режимів

6 листопада 2020 року Державна архівна служба України презентувала відновлення науково-пошукового інтернет-проєкту «Український мартиролог ХХ століття»

"Мета інтернет-проєкту "Український мартиролог ХХ століття" – створення електронної бази даних, у якій буде розміщена фотоінформація та стислі біографічні дані про жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму, їх наступну реабілітацію; забезпечення інтелектуального доступу до архівних документів на найпершому інформаційному рівні - з інтернету", - зазначив Анатолій Хромов, Голова Державної архівної служби України, на презентації інтернет-проєкту в Укрінформі.

"Український мартиролог ХХ століття" є підсумком роботи державних архівів, започаткованої ще на початку 1990-х років, коли почали складатися регіональні та тематичні бази даних про репресованих, які і досі не було зведено до централізованої й загальнодоступної бази даних.

База даних поступна за посиланням.

 

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.