В Україні створили електронну базу даних жертв комуністичних режимів

6 листопада 2020 року Державна архівна служба України презентувала відновлення науково-пошукового інтернет-проєкту «Український мартиролог ХХ століття»

"Мета інтернет-проєкту "Український мартиролог ХХ століття" – створення електронної бази даних, у якій буде розміщена фотоінформація та стислі біографічні дані про жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму, їх наступну реабілітацію; забезпечення інтелектуального доступу до архівних документів на найпершому інформаційному рівні - з інтернету", - зазначив Анатолій Хромов, Голова Державної архівної служби України, на презентації інтернет-проєкту в Укрінформі.

"Український мартиролог ХХ століття" є підсумком роботи державних архівів, започаткованої ще на початку 1990-х років, коли почали складатися регіональні та тематичні бази даних про репресованих, які і досі не було зведено до централізованої й загальнодоступної бази даних.

База даних поступна за посиланням.

 

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.