Археологи знайшли унікальні тіла багатія та раба, вбитих Везувієм

Археологи виявили рештки двох чоловіків, які загинули в результаті виверження вулкана, що зруйнував давньоримське місто Помпеї майже 2000 років тому

Про це повідомляє BBC.com.

Один, ймовірно, був людиною високого статусу, а інший - його рабом, - заявили представники археологічного парку Помпеї.

Вони, "можливо, шукали схованку" від виверження, "коли їх занесло попелом", додав директор парку Массімо Осанна.

Помпеї знищило виверженням вулкана Везувію в 79 році нашої ери.

Виверження поховало Помпеї у попелі, фактично заморозило місто та його жителів у часі та зробило його багатим джерелом для археологів.

 

Останнє відкриття зробили цього місяця під час розкопок великої вілли на околиці стародавнього міста. Було виявлено тіло заможного чоловіка у віці від 30 до 40 років. Під його шиєю виявили сліди теплого вовняного плаща.

Інший чоловік був у віці від 18 до 23 років.

Учасники археологічних розкопок заявили, що деформовані хребці вказували на те, що він був рабом і займався фізичною працею.

Зліпки людей створювали з використанням відбитків, які тіла жертв залишили у затверділому попелі.

"Це смерть від теплового удару, про що свідчать також стиснуті ноги та руки", - сказав пан Осанна журналістам.

Він описав відкриття як "неймовірне і надзвичайне свідчення" подій ранку, коли відбулося виверження.

На археологічних розкопках, розташованих поблизу Неаполя, тривають земляні роботи, але вони залишаються закритими для туристів через карантинні заходи.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.