ДБР викликало на допит лідерів Євромайдану у справі "про держпереворот"

Державне бюро розслідувань викликає на допити людей, які були лідерами Євромайдану. Заявником у справі є Ренат Кузьмін – чинний нардеп від ОПЗЖ.

Про це в своєму Telegram-каналі повідомила шеф-редакторка LB.ua Соня Кошкіна.

 

"1 жовтня ДБР відкрило кримінальне провадження № 42020000000001885 по справі щодо державного перевороту. У зв'язку з подіями Майдану", - повідомила вона.

Зокрема, на допит повістками викликаються ексглава РНБО Олександр Турчинов, колишній спікер ВР Андрій Парубій, мер Києва Віталій Кличко, екснардеп Сергій Пашинський, колишній прем'єр Арсеній Яценюк, екснардепка Тетяна Чороновол.

Соня Кошкіна відзначила, що ДБР прийняло та почало розслідувати те, що Майдан був нібито був "держпереворотом" за заявою одного з найбільш одіозних діячів режиму експрезидента Віктора Януковича. Кузьмін в 2010-2013 роках був першим заступником генпрокурора.

Під його керівництвом були направлені до суду справи відносно колишнього Міністра МВС Юрія Луценка, колишнього заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища України Георгія Філіпчука та колишнього прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко.


Нагадуємо, що у Музеї Революції Гідності у четвер, 19 листопада, відбувається обшук. Директор музею Революції Гідності Ігор Пошивайло повідомив, що обшуки пов'язані з перевіркою фінансово-економічної діяльності Музею, зокрема з проєктуванням Меморіального комплексу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.