КМДА внесла до переліку об’єктів культурної спадщини «тарілку» на Либідській

Департамент охорони культурної спадщини КМДА вніс «тарілку» на Либідській до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

 

Йдеться про будівлю Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації на вулиці Антоновича, 180. Наступний крок — Міністерство культури має надати "тарілці" статус пам'ятки і внести до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

"Будівля є унікальною за своїм архітектурним рішенням. Продумані акустичні ефекти і планування першого рівня роблять її однією з небагатьох таких будівель у столиці. Після реставрації споруда може стати сучасною концертною залою", — зазначив міністр культури Олександр Ткаченко.

Будинок із "літаючою тарілкою" у Києві звели у 1971 році за проєктом архітектора Флоріана Юр'єва. Наразі там розташовані Український інститут науково-технічної експертизи та інформації і Державна науково-технічна бібліотека України.

Станом на зараз будівля почала поступово занепадати, а навколо неї будуються ТРЦ — Ocean Plaza вже побудований, а Ocean Mall ще будується. Шириться інформація про те, що і саму "тарілку" продадуть забудовникам під знесення для будівництва ТРЦ. У зв'язку з цим виникли громадські рухи з вимогою зберегти та реконструювати "тарілку".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.