МКІП рекомендують включити борщ до Нацпереліку нематеріальної культурної спадщини

Експертна рада питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики рекомендує відомству включити до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини український борщ та ще 4 елементи.

Про це Укрінформу повідомили у МКІП.

 

"Відбулося чергове засідання Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України, за результатами якого було рекомендовано МКІП включити до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України 5 елементів НКС, а саме: культура приготування українського борщу; технологія створення клембівської сорочки "з квіткою"; великоднє гуляння "Водити Володара" в селі Розкошівка Теплицького району Вінницької області; борщівська народна вишивка; карпатське ліжникарство", - зазначили у відомстві.

Голова громадської організації "Інститут культури України", кулінарний експерт Євген Клопотенко на сайті ГО прокоментував ініціативу щодо внесення приготування страви до НКС:

"Ця ініціатива в мене з'явилася рік тому. Я зібрав однодумців: фольклористів, істориків, аналітиків, людей, які мають відношення до культурної спадщини. Ми об'єдналися в громадську організацією і пройшли нелегкий процедурний шлях. І сьогодні борщ вже в цьому списку".

Заступник голови "Інституту культури України" Марина Соботюк зазначила, що протягом року представники організації варили борщ у різних регіонах. Під час експедиції їх найбільше вразив борщ з крові щойно заколеного кабана. "Загалом кожна громада, родина приймали нас охоче. Ми знайшли в кожному регіоні дійсно унікальні рецепти", - додала вона.

Це може стати першим випадком, коли до Національного переліку буде внесений загальноукраїнський елемент (борщ), а не регіональний.

У міністерстві також наголосили, що вся робота ініціативних людей – це важливий крок в рамках підготовки номінаційного досьє до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО, яку здійснює ГО "Інститут культури України".

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.