Найбільший скарб монет князя Володимира за 100 років. ФОТО

У місцевості Городниця, у Житомирській області знайшли скарб монет часів князів Володимира Святославича та Святополка Ярополковича.

Скарб складається з 32 монет найдавніших типів. Протягом більш ніж 100 років знаходили лише поодинокі монети київських князів.

На монетах видно зображення князя Володимира на київському престолі та його знак, який сьогодні є Державним гербом України.

 
Монета князя Володимира Святославовича з скарбу у Городниці
більше гіпотез про семантику княжого знака - у публікації "Таємниця княжого тризуба. Що символізує наш герб?"

На монетах Святополка Ярославича княжий знак має вигляд не тризуба, а двозуба.

Монети були знайдені "за побутових обставин". Про це повідомив історик Олександр Алфьоров на своїй facebook-сторінці:

"Вчора пізно вечорі зі мною вийшли на зв'язок знайомі знайомих і сказали, що за абсолютно побутових обставин були знайдені ці монети. З перших слів ми дійшли спільної згоди – ця знахідка сторіччя має згідно з законом бути переданою Державі. Триває передача."

 
"Скарб національного значення!" - написав у facebook історик Олександр Алфьоров. Знахідка княжих монет у Городниці - найбільша за більш ніж 100 років 

Більше подробиць – незабаром у окремій публікації Олександра Алфьорова.

Нагадуємо. Найдавніші монети київських князів датують часами князя Володимира Святославовича (кінець Х – початок ХІ століть). Свої монети карбували також його наступники на київському престолі Святополк Ярополкович та Ярослав Володимирович.

 
Зображення князя Володимира Святославовича на одній з монет скарбу з Городниці

У 1876 році під час будівельних робіт на Вознесенському спуску у Києві знайшли 120 монет. Це був останній з великих скарбів монет київських князів. До сьогодняшнього дня було відомо про існування приблизно 400 монет князів Володимира Святого, Ярополка Окаянного та Ярослава Мудрого.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.