У Варшаві відкрили пам’ятну дошку Героям Небесної Сотні та жертвам російської агресії

Посольство України у Польщі урочисто відкрило на своєму фасаді пам’ятну дошку, присвячену Героям Небесної Сотні, загиблим військовим, добровольцям та волонтерам, усім жертвам російської агресії.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Участь в урочистій церемонії взяли дипломати України й Польщі, представники української громади та місцевої влади.

"Це місце особливе, українці приходили сюди, аби виборювати свою гідність, свободу та волю, боротися за те, щоб Україна стала рівноправним членом ЄС. Ця таблиця присвячується усім, хто боровся і боротиметься за європейське майбутнє України",- підкреслив посол України в Польщі Андрій Дещиця.

Він привернув увагу до задуму меморіальної дошки: крила ангелів символізують людей, які залишили цей світ; дерево – майбутнє України; а дзвони постійно нагадуватимуть про тих, хто загинув за неї.

Заступник директора Східного департаменту МЗС Польщі Томаш Орловський підкреслив, що вже майже 30 років його країна розвиває відносини з "дуже важливим партнером, з яким Польщу об'єднує кількасотлітня історія".

"Жертви Небесної Сотні не були марними. Завдяки цьому зараз ми можемо спільно боротися за зближення України до європейських та євроатлантичних структур",- підкреслив польський дипломат.

Орловський зазначив, що останні кілька років є дуже інтенсивними у відносинах з Україною. Він звернув увагу на створення ініціативи "Люблінського трикутника", що буде черговим внеском Києва, Варшави і Вільнюса у краще майбутнє для регіону Центральної Європи.

"Польща продовжуватиме зусилля щодо забезпечення територіальної цілісності Україні у світлі російської агресії", - наголосив польський дипломат.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.