Будинок Гітлера перебудують під поліцейський відділок

Австрія представила архітектурний план щодо перетворення будинку, де народився Адольф Гітлер, на поліцейський відділок з надією «нейтралізувати» простір і забезпечити, щоб він не привертав увагу неонацистів.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на The Guardian.

 

Після десятиліть дебатів щодо того, що робити з будівлею в місті Браунау-на-Інні на кордоні з Німеччиною, Австрія заявила, що перетворить її на офіси поліції, щоб вона "ніколи більше не асоціювалася з націонал-соціалізмом".

"Це найдоцільніше використання [для будівлі]. Чому? Поліція є захисником основних прав і свобод", — заявив міністр внутрішніх справ Карл Нехаммер.

Ремонт, який буде коштувати €5 мільйонів, мають закінчити на початку 2023 року.

На відміну від Німеччини, Австрія довгий час заперечувала будь-яку відповідальність за нацизм, називаючи себе першою жертвою дій Гітлера — у 1938 році Австрію приєднали до нацистської Німеччини.


Нагадуємо, що раніше Австрійський уряд хотів знести триповерховий будинок у місті Браунау-ам-Інн, так як він став місцем паломництва для неонацистів.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.