АНОНС: На ЧАЕС презентують збірник документів «Чорнобильського досьє КҐБ»

УІНП запрошує журналістів на презентацію другої книги документів про катастрофу на Чорнобильській атомній електростанції та онлайн-тур зоною відчуження.

Про це йдеться на сторінці установи.

 

Презентація відбудеться у Чорнобильській зоні відчуження. Для поїздки буде організовано автобус. Захід триватиме 2,5 години і включатиме безпосередньо презентацію з можливістю поставити запитання спікерам та укладачам книги, а також тур зоною відчуження.

У другій книзі збірника документів "Чорнобильське досьє КҐБ. Від будівництва до аварії" опубліковані документи, які охоплюють період з початку 1970-х і до листопада 1986 року: від початку будівництва ЧАЕС до введення в експлуатацію об'єкту "Укриття" ("Саркофаг") після Чорнобильської катастрофи.

Свідчення, зібрані у виданні, показують перебіг будівництва, розслідування причин аварії 26 квітня 1986 року та перші місяці ліквідації її наслідків через призму діяльності радянських спецслужб. Відтак численні повідомлення про недоліки будівництва, можливі диверсії, донесення від агентів та інформування про інші можливі небезпеки на ЧАЕС стали наскрізною темою книги.

Серед документів, що увійшли до книги: повідомлення про аварії, що сталися до 1986-го, транскрипт телефонних переговорів на ЧАЕС в ніч аварії 26 квітня, примірник першого повідомлення про аварію, інформація про початок розслідування аварії та будівництва "Саркофагу" тощо.


Видання створено Галузевим державним архівом Служби безпеки України спільно з Інститутом історії НАН України за сприяння Українського інституту національної пам'яті на основі розсекречених архівних документів Комітету державної безпеки УРСР.


Упорядники: Андрій Когут, Олег Бажан, Геннадій Боряк.


Читати видання можна за посиланням.


Участь у заході візьмуть:

Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву СБУ, один із упорядників видання;

Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті;

Максим Шевчук, заступник Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження;

Олег Бажан, один із упорядників видання, український історик, краєзнавець.


Час: 19 червня, п'ятниця, о 12:00


Кількість місць обмежена, необхідно зареєструватися за посиланням.

Реєстрація доступна до 18 червня 12:00.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.