АНОНС: Онлайн-презентація спільної книжки Оксани Забужко та Блаженнішого Святослава «Апокриф» Лесі Українки

У прямому ефірі «Живого телебачення» відбудеться презентація книжки «Апокриф» Лесі Українки «Чотири розмови про Лесю Українку» Блаженнішого Святослава та Оксани Забужко. Її співавторами є письменниця Оксана Забужко та Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав.

Про це повідомляє Інформаційний ресурс УГКЦ.

 

Cкладні й глибоко драматичні стосунки Лесі Українки з християнством, котрі cтановлять ядро її зрілої творчості, ніколи ще не були предметом професійного богословського аналізу.

Московська синодальна цензура забороняла твори письменниці "за безбожництво", радянська комуністична хвалила "за атеїзм" і водночас ті самі п'єси не допускала на сцену.

Тож смисл тієї запеклої "релігійної війни", яку провадять герої Лесі Українки і вона сама з офіційною Церквою, залишався для читача закритим аж до сьогодні, коли Предстоятель УГКЦ Святослав Шевчук і письменниця Оксана Забужко зустрілися, щоб обмінятися думками про твори Лесі Українки на сюжети з євангельської та ранньохристиянської історії.

Пропоноване видання містить записи чотирьох таких розмов, а також аналізовані тексти Лесі Українки в авторській редакції.


Книга очікується з друку після 30 червня.


Передзамовлення доступне за посиланням.


Учасники:

Блаженніший Святослав та Оксана Забужко, співавтори книжки

Віктор Єленський, релігієзнавець, публіцист, доктор філософських наук

Олена Гусейнова, письменниця, журналістка, радіоведуча


Час: 16 червня, вівторок, 19:00


Прямий ефір презентації можна дивитися на каналі "Живого ТБ" в мережі YouTube або сторінці "Живого ТБ" у Facebook.

Також всі охочі можуть взяти участь у презентації через ZOOM. Для цього за 5 хвилин до початку вам потрібно зайти за посиланням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.