Усі розділи
Допомогти проекту

In memoriam. Померла ув'язнена нацистських концтаборів Ірина Б'єнько-Шуль

Сьогодні у Львові відійшла у засвіти Ірина Б'єнько-Шуль.

8 травня 2020

Про це повідомляє Локальна Історія.

 

Ірина Б'єнько народилася 23 червня 1918 р. у с. Вовче Перемишльського повіту (нині у складі Польщі). 18 січня 1944 р. була заарештована гестапо за реалізацію бофонів (підпільні гроші, векселі – Бойовий фонд УПА) і з вироком "за зв'язок з ОУН та УПА" ув'язнена в концтаборі Равенсбрюк, а згодом його філії Флосенбург.

Звільнена американцями у травні 1945 р. Самотужки добралася до Перемишля, у жовтні 1945 року разом із батьками примусово переселена до Львова, де мешкала досі.

У 1947 році вийшла заміж за Івана Шуля (уроджений Іван Швак), колишнього вояка УПА. До проголошення незалежності України приховувала факт перебування у нацистських концтаборах.

Вже у період незалежності була активною у громадському житті. Учасниця та членкиня товариства "Просвіта", "Союзу Українок", "Товариства Надсяння", "Львівської спілки політв'язнів України", хору "Відгомін".

Теми
Дивіться також
In memoriam. Помер знаменитий італійський композитор Енніо Морріконе
In memoriam. Помер кобзар Микола Литвин
In Memoriam. Помер археолог Володимир Баран
In memoriam. Помер один із авторів Конституції України професор Мусіяка
In memoriam. Помер суспільно-політичний референт підпілля ОУН на Волині Степан Семенюк
Тексти

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".
10 травня 2024 — Олександр Скрипник

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.
10 травня 2024 — Антоніна Костик

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.
8 травня 2024 — Українсько-Німецька Історична Комісія

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.
7 травня 2024 — Віталій Нахманович
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
13 травня, 13:13

Онука легендарного совєтського льотчика запропонувала нанести удар по РФ

13 травня, 12:30

АНОНС: Презентація книг Юрія Шаповала про Олександра Довженка

13 травня, 09:49

АНОНС: Лекція Вахтанга Кіпіані "На щиті у вічність: як вшановували захисників України в діаспорі"

10 травня, 13:49

АНОНС: Презентація книги "Омелян Пріцак: повернення до України"

Всі новини