У Бродах виявлено залишки давніх споруд

У Бродах під час будівництва на приватній території виявлено залишки давніх споруд, що можуть становити історико-архітектурну цінність

У Бродах по вул.Вірменській, 4 під час будівництва виявили залишки мурованих будівель.

Кандидат історичних наук, голова громадської організації "Центр "Історичні діалоги" Михайло Галущак у своєму коментарі зазначив:

"Відповідно до Статті 36 Закону України Про охорону культурної спадщини, якщо під час проведення будь-яких земляних робіт виявлено знахідку археологічного або історичного характеру – роботи повинні бути зупинені, а про це потрібно повідомити протягом доби відповідний орган охорони культурної спадщини, на території якого проводяться земляні роботи. І лише після відповідного дозволу органу культурної спадщини, після того, як на місці будуть проведені археологічні розкопки – роботи можуть бути продовжені.

На жаль, якщо б сьогодні члени нашої громадської організації, які проходили поруч, не побачили цих стародавніх мурів – їх могли б просто залити бетоном, арматура вже була вмонтована. Не виключаю, що це все відбувалося за мовчазною згодою із місцевою мерією, яка дає відповідні дозволи на ці роботи. Так ми б втратили одну із сторінок нашої історії і один із об'єктів нашої культурної спадщини".

Будівельні роботи призупинено.

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.