Портнов через суд "заморозив" відзначення річниць кількох героїв ОУН та УПА

Окружний адмінсуд Києва задовольнив позов ексглави адміністрації Януковича Андрія Портнова і призупинив рішення Київської міськради про відзначення у 2020 році річниць кількох видатних діячів Української повстанської армії і Організації українських націоналістів.

Про це повідомляє Українська правда із посиланням на сайт ОАСК.

 

Згідно з повідомленням, це рішення суду від 12 березня задовольняє заяву Портнова "про забезпечення позову".

Суд вважає обґрунтованою вимогу колишнього глави АП про зупинення дії рішення КМР від 27 лютого, "зважаючи на наявні ознаки очевидної його протиправності, у зв'язку з порушенням Київською міською радою процедури розробки та прийняття оскаржуваного рішення".

Зокрема, суд зупинив відзначення у Києві у 2020 році пам'ятних дат та ювілеїв наступних особистостей:


130 років з часу народження Івана Полтавця-Остряниці, військового діяча, полковника Армії Української Держави;

6 лютого – 100 років з дня народження Василя Левковича, військового діяча, полковника УПА;

20 лютого – 115 років з дня народження Уласа Самчука, письменника публіциста, журналіста;

24 лютого – 110 років з дня народження Василя Сидора, військового та політичного діяча, полковника УПА;

5 травня – 120 років з дня народження Володимира Кубійовича, вченого, історика географа, енциклопедиста, громадського та політичного діяча, організатора та головного редактора "Енциклопедії українознавства";

12 листопада – 100 років з дня народження Василя Галаси, політичного та військового діяча, полковника УПА;

12 грудня – 130 років з дня народження Андрій Мельника, політичного та військового діяча, голови Проводу Організації українських націоналістів.


"В ухвалі суду зазначено, що в даному випадку застосування заходів забезпечення адміністративного позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог, встановлення їх обґрунтованості".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.