У Києві десятки історичних будинків – на межі руйнації. ФОТО

За обслуговування та утримання споруд відповідають їх балансоутримувачі, але більшість небезпечних будинків – у комунальній власності.

Про це повідомляє видання Delo.

 
Будинок Міллера розселили давним-давно і вилучили з переліку пам'яток
Фото: Wikipedia

"Станом на 1 січня 2020 року в Києві нараховується 108 будинків, непридатних для проживання", - повідомив департамент житлово-комунальної інфраструктури управління житлово-комунальної політики КМДА.

 

"Зі 108 житлових будівель, що несуть потенційну небезпеку для життя людей, лише 3 визнано аварійними, тобто такими, що підлягають негайному знесенню і мешканці яких давно розселені.

Найбільша кількість непридатних для життя споруд в історичних районах Києва — Подільському (34 будинки) та Шевченківському (25), а найменша в Печерському — всього один будинок", - йдеться у повідомленні.

Стара житлова забудова на Подолі ззовні виглядає непогано, але внутрішні комунікації в багатьох будинках зношені
Стара житлова забудова на Подолі ззовні виглядає непогано, але внутрішні комунікації в багатьох будинках зношені
Фото: ЛУН

Зазначається, що у Голосіївському та Солом"янському районах – по 15 таких будівель. В Оболонському районі непридатними для проживання визнали 13 будівель, у Святошинському районі — 5.

На Дмитрівській 7 житлових флігелів столітньої давнини на межі руйнації
На Дмитрівській 7 житлових флігелів столітньої давнини на межі руйнації
Фото: Livejournal

"Окрім будівель, що мають історичну цінність, в Києві потенційно небезпечними є й окремі садиби в приватному секторі столиці. Наприклад, у Голосіївському та Солом'янському районі страждають будинки, що розташовані на зсувонебезпечних схилах.

Особливо критична ситуація в Саперно-Слобідському провулку в Голосіївському районі. Там потенційно небезпечними є 7 будинків парної сторони провулку — № 6, 8, 22, 26, 28, 32, 34, а на Солом'янці зазнали екологічного лиха одразу 5 будинків на вулиці Академіка Потебні — №14,16,18, 20, 22, 24.

Проблема зсувів ґрунтів у цих двох районах Києва триває вже багато років. В планах КМДА на найближчі роки – побудова протизсувних споруд у Солом'янському районі, але скільки мільйонів гривень коштуватимуть ці роботи – достеменно невідомо", - додають у виданні.

Модерний будинок на Полтавській, 12 доживає свої останні роки
Модерний будинок на Полтавській, 12 доживає свої останні роки
Фото: Google Maps

Зазначається, що більшість непридатних для проживання будинків перебувають у комунальній власності міста — їх 89. 15 будівель є відомчими, а 4 — знаходяться в управлінні ОСББ.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.