Бойові мистецтва запорізьких козаків зафільмували в турецькій стрічці

Турки зняли фільм «Бойові мистецтва. Козаки» про майстерність запорізьких козаків.

Про це повідомило Генеральне консульство України в Стамбулі у Facebook.

 
Фото: sich.zp.ua

"Турки зняли фільм про бойові мистецтва запорізьких козаків. Зйомки проходили в історично-культурному комплексі "Запорозька Січ", - йдеться у дописі.

Як повідомляється, протягом п'яти днів ведучий програми, турецький актор Нехар Ерен навчався у запорізьких козаків володінню різними видами зброї, а також досліджував їх звичаї та спосіб життя.

Наостанок Нехар складав іспит, щоб показати, чому він навчився за час спілкування з козаками.

Фільм "Бойові мистецтва. Козаки" – частина великого проєкту, в якому учасники знімальної групи з Анкари подорожували різними країнами світу, які славляться своїми воїнами, та вивчали їх секрети та звички та опановували навички боїв, зазначається у ЗМІ.

Перекладом фільму з турецької та його озвучкою займався запоріжець Ян Шипула.


Переглянути відео можна за посиланням.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.