АНОНС: Презентація книги «Польська солідарність з Майданом»

У Києві відбудеться презентацію книги «Польська солідарність з Майданом». Ця книга певною мірою продовжує книги «Майдан. Свідчення» та «Майдан. Свідчення: Допомога постраждалим. Міжнародна солідарність».

Про це повідомляю організатори у Facebook.

 

У ній ідеться про ставлення Польщі й поляків до української Революції Гідності 2013–2014 років. Жодна країна не продемонструвала такої підтримки Революції Гідності на всіх рівнях: державної влади, територіальних громад воєводств і міст, громадських організацій, приватних осіб і компаній, як Польща.

Про мотиви такого ставлення до Майдану, про характер допомоги – дипломатична підтримка, громадянська солідарність, гуманітарна допомога, лікування в Польщі поранених майданівців, підтримка сімей загиблих – розповідають люди різних поколінь, політичних переконань і занять: дипломати, бізнесмени, журналісти, урядовці, представники українських громад у Польщі, волонтери, громадські діячі й активісти, священники, медики.

Видання містить різноманітні матеріали: статті, уривки з книг, записи свідчень, тексти, спеціально написані для цієї книги. Як результат, постає стереоскопічна картина ставлення Польщі і поляків до Майдану.


Час: 27 лютого, четвер, 19:00.


Місце: приміщення Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану, Київ, Майдан Незалежності, 2, Будинок профспілок, 2-й поверх.


Обов'язкова реєстрація на участь в події за посиланням.


Онлайн-трансляцію презентації книги можна буде подивитися на Facebook-сторінці Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.


Один із розділів книги – це "Дев'ятнадцать репортажів із повсталого Києва" (Репортажі з "Газети Виборчої" ("Gazeta Wyborcza"), грудень 2013 – лютий 2014). "Історична правда" опублікувала кілька цих репортажів за лютий 2014 року.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.