АНОНС: Презентація книги "Війна України проти Радянської Росії у 1920 році"

Видавництво «Темпора» і Книгарня "Є" запрошують на презентацію книжки «Війна України проти Радянської Росії у 1920 році (документи та матеріали)», упорядника і автора передмови – Ярослава Тинченка.

Про це повідомляють організатори у Facebook.

 

Минає 100 років з моменту завершення піврічної епопеї збройної боротьби Армії Української Народної Республіки спільно з польськими союзниками проти більшовиків.

З квітня і до 21 листопада 1920 р. Армія УНР відстоювала свою державу, ведучи бої на території сучасних Вінницької, Хмельницької, Тернопільської, Івано-Франківської областей.

21 листопада 1920 р. під тиском червоних військ Армія УНР була змушена відступити на територію, зайняту поляками, і потому інтернована.

Три розділи книжки – "Документи Армії Української Народної Республіки", "Документи Червоної армії" і "Спогади та матеріали білогвардійських формувань у Польщі" розкривають характер збройного протистояння поміж українськими, радянськими, польськими та білогвардійськими збройними формуваннями.

У книжці вперше опубліковано 13 документів та 10 кольорових схем з українських архівів (ЦДАВОУ), 26 документів та 9 кольорових схем, які зберігаються в архівах Російської Федерації (РГВА, ГАРФ), про бойові дії Армії УНР проти більшовиків у 1920 році.


Автор: Ярослав Тинченко – історик, автор багатьох праць з української військової історії, зокрема, періоду Визвольних змагань, заступник директора Національного військово-історичного музею України з наукової роботи, працівник Збройних сил України.


Модерує: Ольга Петренко-Цеунова.


Час:
26 лютого, середа, 18:30


Місце:
Книгарня Є, вул. Лисенка, 3, м. Київ


Вхід вільний

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.