Стали доступними онлайн документи та фото командира УПА-Захід

110 років тому народився полковник Василь Сидор — «Шелест», один із ключових командирів Української повстанської армії, який загинув у бою з НКВД у 1949 році. Приватні світлини, листування із Шухевичем та оперативні плани МҐБ із розшуку «Шелеста» сьогодні стали доступними онлайн.

Центр досліджень визвольного руху та Архів СБУ опублікували онлайн-колекцію документів з архівів КҐБ про полковника УПА Василя Сидора — "Шелеста", командира УПА-Захід та члена Головного військового штабу УПА.

Василь Сидор з дружиною Надією Романів
Василь Сидор з дружиною Надією Романів

Під час німецької окупації "Шелест" виконував розвідувальні завдання, зокрема його група в 1942 році ліквідувала у Києві агентів німецької поліції безпеки, убивць оунівського лідера Дмитра Мирона — "Орлика".

"Права рука" головнокомандувача УПА Романа Шухевича Сидор увійшов до генштабу підпільної армії, створив та очолив найбільшу із генеральних воєнних округ — УПА-Захід, яка діяла в Карпатах до 1949 року. Не дався живим у бою з МҐБ. Лицар Срібного хреста бойової заслуги Першого класу.

Оприлюднена онлайн-збірка включає документи генеральної воєнної округи УПА-Захід, інструкції та накази Крайового військового штабу УПА, узгоджені "Шелестом", листування з Романом Шухевичем, особисті світлини Сидора з дружиною Надією Романів (зв'язковою ОУН, співробітницею СБ ОУН, учасницею ІІ-го Великого збору ОУН (б)).

З агентурного донесення на Шелеста
З агентурного донесення на "Шелеста"

В колекції опубліковано документи МҐБ про операцію із розшуку Василя Сидора, протоколи допитів полонених підпільників, агентурні донесення, плани агентурно-оперативних заходів. 

"Ділове листування керівників допомагає краще зрозуміти військово-політичну ситуацію, а також настрої та надії підпільників після закінчення Другої світової війни", — пояснює упорядник колекції, співробітник Центру досліджень визвольного руху, Денис Пасічник. 

 
Василь Сидор з дружиною Надією Романів

Наприклад, в листі до "Шелеста" Роман Шухевич під псевдонімом "Чернець" пише: "Цікавим є те, що на Кам'янець-Подільщині горять колгоспи, а війська, що йдуть на схід, сильно деморалізовані добробутом, який вони бачили на заході. Всі кажуть, що вже в колгоспах працювати не думають. Це дає нам певні надії". 

З плану агнентурно-оперативних заходів по ділу
З плану агнентурно-оперативних заходів по ділу "Шелеста"

Оцифровані документи про Василя Сидора та його діяльність зберігаються в архіві ГДА СБУ. Всього опубліковано 62 документи. 


ДОВІДКА.
Полковник Василь Сидор (псевда: Шелест, Конрад, Кравс, Зов, Лісовик, Ростислав Вишитий) — народився 24 лютого 1910 року на Львівщині (с. Спасів, Сокальський р-н). Навчався у Львівському університеті. Полковник Української повстанської армії, командир УПА-Захід, нагороджений Срібним хрестом бойової заслуги Першого класу. Командир сотні батальйону "Нахтіґаль". Заарештований німцями на початку 1943 року за участь в Організації українських націоналістів. Шеф Крайового військового штабу УПА-Північ з 1943 року, тоді ж увійшов до Головного військового штабу УПА. У 1947 очолив Карпатський крайовий провід ОУН — одне з найпотужніших підпільних об'єднань. Загинув у квітні 1949 року разом з дружиною Надією Романів та кількома охоронцями у бою з військами МҐБ біля с. Осмолода Рожнятівського району Івано-Франківської області.

Електронний архів — Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є сервісом відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті можна знайти більше 25 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.